ПСИХОЛОГІЯ ДИТЯЧИХ СТРАХІВ ТА СПОСОБИ ЇХ ПОДОЛАННЯ .

ПСИХОЛОГІЯ ДИТЯЧИХ СТРАХІВ ТА СПОСОБИ ЇХ ПОДОЛАННЯ

Тетяна Стецієнко

практичний психолог

Сумський заклад дошкільної освіти (ясла-садок) № 1 «Ромашка»

 

Дитинство – це важливий етап у житті людини, впродовж якого активно формується особистість, що нерідко супроводжується наявністю дитячих страхів.

Кожній людині властиво чогось бояться, а дитині тим паче. Адже його оточує  необізнаний, великий, дивний світ. Інколи, дитину може налякати, те що дорослому може показатися нісенітницею. Тому, мета кожних батьків, вихователів, психологів вчасно допомогти.

Для дітей страх – це найсильніша емоція. Напевно, немає в світі людини, якій би відчуття страху не було відоме, але і діти, і дорослі хотіли б переживати це почуття якомога менше, і тому працюючи в дошкільному закладі, я помітила, що  проблема страху є актуальним питанням сьогодення для вихователів, батьків та практичних психологів, що працюють в дошкільних закладах. Кожному з нас відоме відчуття страху, яке паралізує, заковує, заставляє наше серце битися дуже швидко.

       Термін «страх» у психологічних словниках трактується як «емоція», що виникає в ситуаціях  загрози біологічному чи соціальному існуванню індивіда та спрямована на джерело дійсної чи уявної загрози.

Але ж у сучасних дослідженнях страх є предметом різнопланового вивчення. Погляди на цю проблему поки що не об’єднані в єдину психологічну концепцію.

Наприклад,  О. Захаров визначає страх як афективне відображення свідомості конкретної загрози для життя і благополуччя людини.

Більшість дослідників дитячого розвитку наголошують на тому, що кожна дитина переживає періоди підвищеної чутливості до навколишнього світу, коли вона стає менш захищеною, з’являються страхи.                                       

Всі страхи діляться на 2 групи: вікові і невротичні. Вікові страхи простежуються в емоційно чуттєвих дітей як відображення їхнього психічного і особистісного розвитку. Невротичні виникають в результаті психічних потрясінь і травм, невміння дорослих  справляться з їхніми віковими проблемами, жорстокість у відношеннях, конфлікти в сімях.  В цих умовах загостряються вікові страхи, набувають невротичний хворобливий характер.

Перемогти невротичні страхи можна лише при умовах зміни батьками своїх неадекватних установ, нормалізації відносин у сім’ї, наданням дітям більше можливості для емоціонального самовираження.

Позбавлення невротичних страхів потребує терпіння і зацікавленості батьків. За страхи не можна кричати на дитину, наказувати, вимагати їх припинення.

Психолог Ст. Холл перший хто звернув увагу на те, що переживання страху пов’язане із психологією ризику.  Перші прояви відчуття страху виникають зовсім у  маленької дитини – це перше з чим зустрічаються новонароджені.  В цьому віці діти реагують на голосний різкий звук, шум,на несподівано швидкі рухи. Це пов’язано з пам’яттю про страх пережитий при народженні.

Як зазначає вчений психолог Р.Нємов, «найбільш виражені страхи бувають між 15 і 18 місяцями життя, а потім поступово зникають. З 7 місяців багато дітей проявляють певне занепокоєння, коли не має поряд мами, а з 8 місяців – бояться чужих людей. У 3 роки типовими страхами О.Захаров вважає страх від уколів, крові, замкнутого простору, темряви. У 5 років – пік страху казкових персонажів. У 5 – 6 років – виникає і швидко росте страх смерті. Саме в цьому віці у дитини формується почуття часу, простору, вона розуміє, що життя не нескінченне, що люди народжуються і помирають.

Що стосується причин виникнення страху то вони слідкуючі:

1)      Страх може бути спричиненим афективним компонентом через набутий досвід переживання, як почуття;

2)      Зумовлені гностичними компонентами через недостовірність або брак знань  про навколишні об’єкти предметного світу;

3)      Спричиненими візуальними компонентами на основі рефлексу «що таке?»;

4)      Зумовлений психомоторними компонентом;

СПОСОБИ ПОДОЛАННЯ СТРАХІВ

Коли дитина вже чогось злякалась, то можна придумати й розробити з нею «програму боротьби» зі страхом. Наприклад, дитина, яка боїться темряви, вигадала цілу історію, як вона закриє її у темному підвалі, і від холоду вона загине; або ж використовуємо чарівну водичку, після розбризкування, якої розтане, і зникне страх.

Можна застосувати техніки художньої експресії:

Ліплення об’єктів страху і робота з виробами

•   аплікації емоційних станів;

•   малюнки емоцій Бім - Бома;

•   малювання настрою;

•   малювання за допомогою клубка (тривожність);

•   «шматування паперу на дрібні клаптики» — роз­кріпачення;

•   «приховані проблеми» — автор Деббі Джонс (ховаємо в порожні банки і консервуємо).

•  малювання страхів у книгу страхів (серія малюнків), зокрема «Намалюй страшний сон»;

Наприклад О.Захаров запропонував серію малюнків, для боротьби зі страхом:

1.  «У дитячому садку»;

2.  «Моя родина»;

3. «На подвір'ї»;

4.  «Родина за роботою»;

5.  «Страшний сон»;

6.  «Чого я боюся».

Підказки для дорослих

- Зняття страху залежить від того, наскільки нам вдається заспокоїти дитину, повернути їй душевну рівновагу: наскільки ми її розуміємо і ставимося до страхів. Перш за все необхідно створити таку обстановку в родині, щоб діти зрозуміли: вони без сором’язливості можуть сказати нам про все що їх налякало. І вони зроблять це тільки в тому випадку, якщо не будуть боятися нас і відчуватимуть, що ми не засуджуємо їх, а розуміємо.

-Контролюйте завжди, що ваша дитина дивиться по телебаченню. Проявіть особливу обережність, перевіряючи  саме те, що дивляться ваші діти по телебаченню. На даний час по телевізору, комп’ютеру, показують такі речі, котрі лякають, і вам звісно не потрібно погоджуватися з тим, щоб злякана дитина дивилася програми, в яких оказували кровопролиття, залякування насиллям.

-Застосовуйте вправи на розслаблення. Глибоке дихання допоможе вашій дитині розслабитися і відчувати менше страху. Взагалі діти краще використовують ці методи, ніж дорослі. Нехай ваша дитина ляже в спокійному місці, розслабиться і уявить, що він пливе на хмаринці або ж лежить на морському березі, - що не будь спокійне, розслаблююче, все те що приносить  радість.

-Встановіть грані дозволеного. Часто, ці чудовиська, котрі так бояться діти, це вони самі. Нічні страхи особливо символічні і показують, те, що відбувається в їхньому житті. Якщо поведінка дітей не піддається контролю  вдень, вони можуть подумати, що їм потрібен захист  від чудовищ вночі Їм потрібна краще організоване життя і більше дисципліни, під якою я маю в виду захист від особистої агресії. Контролюючи поведінку своїх дітей, ви можете допомогти їм заспокоїти свої страхи.

-Розповідайте спеціальні вечірні історії. В зв’язку з тим, що діти бояться головним чином речей, які не можуть контролювати, розповідайте їм вечірні історії про героїв, котрі домоглися перемог в важкій боротьбі і перемогли свій страх, про те, як справиться  з речами, котрих він боявся або ж не зумів домогтися того, про що мріяв.

-Наслідки дитячих страхів можуть бути самими різними: тривожність, агресивність, капризність, проблеми зі спілкуванням з ровесниками, комплекси, неврози, інші серйозні проблеми. Тому потрібно допомогти дитині своєчасно перебороти страхи. Але, якщо батьки бачать, що дитині страх не спричиняє особливої тривоги, можна справиться спробувати власними силами.

 

Пам’ятка для батьків

1.      Реакція батьків на страх повинна бути спокійною;

2.      Не можна залишатися байдужими, але й надмірна опіка над дитиною – не дуже добре;

3.      Спробуйте обговорити з дитиною його страх, попросіть розповісти про нього;

4.      Чим більше дитина буде говорити про страх, тим краще терапія, чим більше говорить, тим менше боїться;

5.      Ніколи не кричіть на дитину. Все що завгодно можна пояснити!

6.      Завжди говоріть дитині, що він у повній безпеці. Дитина повинна вірити вам і довіряти.

7.      Обговорюйте з дитиною його страхи. Головна мета батьків зрозуміти, що саме турбує дітей, що являється причиною страху

8.      Постарайтесь відволікати дитину. Наприклад, коли у дитини почалася паніка, займіть якою – не будь грою, поспостерігайте за чим не будь. Розмовляйте з дитиною побільше. Відволікайте дитину.

9.      Підтримуйте дитину, але не йдіть на гачку. Наприклад, якщо дитина боїться вогню, можна не  включати у його присутності газову плиту, такий вчинок заспокоїть дитину, але не звільнить  від страху.

10.  Гарно заспокоює і розслабляє, також розвиває моторику і фантазію дітей ігор з піском та водою, ліпка з пластиліну, соленого тіста, малювання за допомогою пальців рук на папері гуашу та аквареллю. Тему для гри з дитиною ви можете зробити страх темноти, чи кошмарний сон. Наприклад, можна дитину попросити намалювати те, чого він боїться. Потім подати ідею подумати і разом пофантазувати і намалювати героя  - реального або ж вигаданого персонажа, який зможе перемогти страх. Наприклад, дитина малює страшного привида, яке боїться зустріти в страшному, темному коридорі і яке йому регулярно сниться. Наступний малюнок сміливий півник, котрий може перебороти привида. Таким чином, дитина виплескує накопив шийся у неї агресію і напругу. Потім можна попросити намалювати що сталося зі страхом, куди він подівся. Наприклад, чи може вовк бути добрим? Дитина може намалювати доброго вовка, з яким можна потоваришувати.

11.   Якщо страх дуже сильний, то картин зі страхом може бути декілька, а також декілька героїв, котрі рятують його.Если страх очень сильный, то картин страха может быть несколько, а также несколько героев, спасающих ребенка. Серед цих героїв можуть фігурувати і реальні люди, наприклад батьки.

12.  Можна також обіграти  страх за допомогою ляльок. Все те саме, тільки ми не малюємо , а роздаєте ролі ляльок. Дитина сама повинна вибрати ляльку на роль свого страху із запропонованого йому набору, потім обираєте інших персонажів, гарних і поганих і ви разом розігруєте театр з гарним кінцем.Либо можно это делать с помощью кукол. Все то же самое, только вы не рисуете, а раздаете роли куклам. Ребенок сам выбирает куклу на роль своего страха из предложенного ему набора, потом выбирает других персонажей: хороших и плохих и вы вместе разыгрываете спектакль с хорошим концомм.

 

Список літератури

1.      Повякель О.М.,Скляренко О,М. Психологія дитячих страхів/Київ «Шкільний світ» 2011р,

2.      Большой психологическицй словар /Под.ред.,В.П.Зенченко, Б.Г.,Мещерякова – СПб; М.,2003.

3.      Захаров А.И.Дневніе  и ночние страхи у детей- СПб.:Речь, 2007. – 320с.

4.      Газета «Дитячий садок» № 26 (554)липень 2010.