Як навчити дитину емпатії? 5 способів навчити дитину співчувати і співпереживати.

 

Психологія емпатії дітей.

Так навіщо розвивати у дитини емпатію?

Емпатія - це одна з тих дивних якостей, якої усі чекають по відношенню до себе, але мало хто толком розуміє, як це дати іншому. У світі, де все побудовано на індивідуалізмі, нам іноді цього так бракує.

Тому треба вчити своїх дітей бути небайдужими, вчити співпереживати і співчувати. Розвиток емпатії у дітей - процес, який не відбувається сам по собі, йому треба допомагати.

Що ж таке емпатія?

Емпатія - це не просто здатність розуміти чиїсь почуття. Адже злочинці часто розуміють своїх жертв, вони якраз і використовують ці знання у своїх цілях. Маркетологи, грунтуючись на потребах і психології аудиторії, успішно стимулюють продажі.

Емпатія - це щось більше : здатність цінувати і поважати гідність і почуття іншої людини, відноситися до людей з розумінням, добротою.

Коли у дитини з'являється емпатія?

Звичайно, дітки зазвичай народжуються вже з добрим серцем, але це ще не емпатія. Емпатія у дітей - якість, яку треба виховувати і розвивати. Завдання дорослих - показати на власному прикладі, як це працює.

Якщо батьки відносяться до малюка з повагою, цікавляться його проблемами і не знецінюють їх, піклуються про тварин, здатні вислухати і підтримати членів сім'ї - це формує і у дитини навички співпереживання.

Дитина не співчуває, поки не розуміє, що комусь погано. Саме тому емпатія дітей дошкільного віку, поки вони ще активно вивчають цей світ і вчаться розуміти себе, явище досить рідкісне.

У цьому віці малюк може наступити на жучка, відірвати метеликові крила, навіть ущипнути маму - просто тому, що ще не розуміє, що іншій істоті боляче, йому просто цікаво.

Розуміння прийде з часом, і якщо дорослі пояснюють дитині, що так робити не треба, тому що іншому неприємно, при цьому самі проявляють емпатію до оточення - малюк вбере цю навичку.

Емпатія також тісно пов'язана з емоціями. У кожної людини є якісь потреби, у тому числі духовні і емоційні.

Якщо "емоційна чаша" дитини наповнена добротою, турботою, увагою і любов'ю батьків, вони зможуть поділитися цим і з іншими. Неможливо поділитися тим, чого у тебе немає. Як не дивно, дуже багатьом дорослим складно говорити про емоції взагалі.

Вони не знають, як справлятися з чужими емоціями і відчувають жахливі незручності в ситуаціях, що вимагають емоційного відгуку, а власних емоцій просто бояться і не знають, що з ними робити.

Як навчити дитину співпереживати іншим?

1. Говоріть з дітьми

Дуже важливо з дитинства говорити з дітьми. Про потреби інших, про те, які почуття і емоції переживають інші люди. Навчіть дітей висловлювати свої емоції ("Зараз я засмучений", "Мені образливо", "Я розсерджений"), виражайте їх самі. І поясніть, що випробовувати їх нормально.

2. Практикуйтеся на реальних ситуаціях.

Шукайте ситуації, які вимагають якогось емоційного відгуку людини і розкажіть дітям, що це означає для людей, що вони відчувають, як себе почувають.

Наприклад, якщо ви бачите швидку допомогу, розкажіть, що ця машина везе когось в лікарню, комусь погано, припустіть, як почувають себе члени сім'ї хворого.

Собака радіє, коли з нею грають в м'ячик, кошеняті страшно, коли він заліз на дерево і не може спуститися, а ще йому боляче, якщо його смикати за хвіст. І так далі.

Дякуйте дитині за його участь в справах сім'ї, заохочуйте співчуття до інших. І звичайно, показуйте самі приклад адекватної реакції на чужі емоції.

3. Учіть співпереживати через гру, грайте.

Діти обожнюють грати. Чом б не використати це для розвитку морально важливих якостей, у тому числі емпатії?

Ігри "в ролях" дають можливість прожити ситуації героїв казки або реальні побутові ситуації. Учитель, лікар, мама, головний герой мультика або кіно, персонаж з улюбленої книги - перевтілюючись, діти "проживають" цей досвід, це дуже важлива навичка для емпаії.

Ви можете розіграти якусь історію разом і попросити дітей зупинитися на хвилинку і уявити, як їх персонаж міг би почувати себе у цей момент, пофантазувати.

Це зосередить увагу на емоціях, які могла б відчувати інша людина в цій ситуації. Можна навіть спробувати зобразити виразу обличчя, що відображає ту чи іншу емоцію або почуття.

Виховання у дітей емпатії в ігровій діяльності, турбота про домашніх вихованців, читання книг з подальшим обговоренням почуттів головних героїв - все це сприяє розвитку вміння співпереживати і співчувати.

4. Розвивайте внутрішній моральний компас дитини!

Розтлумачуючи дітям, «що таке добре і що таке погано», ви даєте їм якийсь моральний компас, з яким вони пройдуть по життю. І в ситуації, що вимагає якогось вчинку, вибору, будуть орієнтуватися на нього.

Поясніть, як наші вибори і поведінка впливають на інших.

 

5. Удосконалюйте власну навичку співпереживати, подавайте приклад!

Тут все просто - якщо ви черстві як сухар - то навряд чи син або дочка підуть по стопах матері Терези. Перебільшено і грубо - але сенс такий. Так що вчіться емпатії!

Так навіщо розвивати у дитини емпатію?

Психологи стверджують, що люди, здатні глибоко розуміти почуття інших, добре вміють працювати в команді, вибудовувати міцні сімейні відносини, успішні в кар'єрі.

Вони вміють не тільки брати, але й давати, і тому отримують задоволення від життя, проживаючи її повноцінно, дихаючи на повні груди.

Неможливо співчувати іншим людям, коли ти не любиш себе. А це основи основ. Здатність до емпатії - це те, чого дійсно варто навчити дитину!

Матеріал використано на ресурсі інтернет-порталу "Всеосвіта".