v З раннього віку привчайте дітей до усталених норм
поведінки.
У своїх вимогах будьте послідовними і спокійними.
v Висувайте до дитини вимоги, посильні
їй за віком і рівнем розвитку. Переконайтеся в тому, що вона правильно Вас
зрозуміла.
v Запам’ятайте: чим тихіше Ви будете говорити, тим уважніше Вас будуть
слухати! Тому не підвищуйте голос на
дитину!
v Розмовляйте одне з одним лагідно, не вживайте брутальних , лайливих слів.
Не „сюсюкайте” з дитиною, а спілкуйтеся літературною мовою.
v Обов’язково дотримуйтеся етикету в стосунках і поведінці самі й навчайте
цьому свою дитину. Не забувайтеся вітатися, ввічливо звертатись, дякувати,
робити компліменти; намагайтеся бути акуратними в побуті, дотримуватись
санітарно-гігієнічних норм, правильно поводитись за столом, тощо.
v Намагайтесь аргументувати своє рішення, якщо не можете дитині чогось
дозволити. Дохідливо поясніть їй можливі наслідки і підведіть до згоди з таким
рішенням.
v Обов’язково грайте зі своєю дитиною. Для дошкільного віку це має бути
провідним видом вашої спільної діяльності. Під час гри дитина не тільки
задовольняє свої потреби в рухливості , а й засвоює нові знання, соціальні
вимоги, норми. У старшому віці спільна гра зближує, поліпшує загальний
мікроклімат в сім’ї, розвиває творчість і рівень життєвої компетентності.
v Майструйте разом із дитиною: з меншими займайтесь ліпленням, аплікацією,
конструюванням, вишиванням або шитвом, тощо. Зі старшими ремонтуйте меблі,
виготовляйте предмети домашнього вжитку, птахівниці, готуйте щоденні та
оригінальні страви тощо. Не стримуйте дитячу фантазію, підігруйте їй,
пробуджуйте в ній творчість.
v Проводьте разом всі сімейні свята. Придумуйте сценарії, всім визначайте
ролі, створюйте відповідні костюми, прикрашайте кімнати.
v Заохочуйте дітей готувати для батьків концерти на свята або вечори
відпочинку. Самі беріть активну участь у
таких концертах.
v Завжди знаходьте час і терпіння, аби відповідати на дитячі запитання. Відповідайте
правильно, але просто і дохідливо. Не соромтеся, якщо чогось не знаєте.
Пообіцяйте розібратися з питанням і обов’язково це зробіть.
v Намагайтеся, щоб Ваші слова про доброчинність не розходилися з конкретними
справами. Допомагайте тим, хто цього потребує. Виявляйте милосердя до
знедолених. Пояснюйте дитині, чому це так потрібно робити.
v Організуйте сімейне життя таким чином, щоб не тільки ви мали обов’язки
перед дитиною, а й вона перед вами. Надавайте їй можливість зрозуміти , що ви
також потребуєте її посильної допомоги.
v Навчайте дитину адекватному вияву почуттів. ЇЇ емоції мають відповідати
настрою та конкретній ситуації.
v Поважайте свою дитину, її почуття, інтереси, потреби. Не принижуйте її,
намагайтеся підтримувати довірливі стосунки, за яких у неї не буде від вас секретів.
v Намагайтеся зрозуміти і підтримати дитину.
v Розвивайте в собі та у своїх дітях почуття гумору. Воно сприятиме створенню
загального позитивного фону в сімейних стосунках , полегшить спілкування,
допоможе сформуватися оптимістичному ставленню до життя та його проблем.
v Пам’ятайте, що для дитини Ваше ставлення до рідних батьків є найкращим
прикладом того, як треба ставитись до Вас!
v Виховуйте і розвивайте ціннісне ставлення до життя, до кожної конкретної
особистості.
v Спостерігайте за розвитком своєї дитини. Бажано вести „Щоденник
спостережень”. Записуйте в нього все, що вас радує, засмучує, тривожить, свої
роздуми з приводу цього. Можливо саме такі записи допоможуть вам у майбутньому
зрозуміти свою дитину і причини її тих чи інших вчинків. А дитині - вашу реакцію на її поведінку. Такий щоденник
можна подарувати дитині на її повноліття.
Немає коментарів:
Дописати коментар